Збільшення ударів по об’єктах РФ: в Atlantic Council назвали стратегічні цілі України

Посилюючи останнім часом авіаудари по об’єктах на території Росії, Україна порушує логістику ворога, зменшує обсяг виробництва його оборонної промисловості, а також демонструє свою зростаючу здатність завдавати удари у відповідь. Водночас відсутність рішучої відповіді з боку Москви заохочує західних союзників України подолати свій страх перед ескалацією, пише науковий співробітник Товариства Генрі Джексона Девід Кириченко на шпальтах Atlantic Council.

Аналітик підкреслив "зростаючі можливості" України завдавати авіаудари на великі відстані "завдяки швидкому розвитку внутрішнього виробництва безпілотників і ракет з 2022 року". 

"Переносячи вторгнення Путіна в Росію, Київ має на меті зірвати операції Москви на полі бою, виявити вразливість Росії та встановити такий тип стримування, який зрештою міг би створити основу для тривалого миру", - йдеться у публікації.

Тим часом, наголошує експерт, "Росія залишається мовчазною", а її офіційні особи "зазвичай приписують будь-які докази успішних ударів "уламкам" українських безпілотників, збитих російською ППО". 

Однак автор бачить дедалі більше ознак того, що українські атаки завдають значної шкоди ворогу. Зокрема, 28 січня з’явилася інформація, що роботу російського Рязанського нафтопереробного заводу призупинили після серії атак безпілотників. 

Кириченко наголошує, що українські бомбардування російських об’єктів стали можливими завдяки "прогресу в розвитку парку безпілотників країни". Також, зазначає, Україна використовується ракетний арсенал, "що постійно зростає":

"З 2022 року українська влада відродила вітчизняну ракетну промисловість після десятиліть стагнації... Це призвело до розробки багатьох нових моделей, включаючи ракети "Паляниця", "Пекло", "Рута", "Нептун" і "Сапсан". 

Однак Кириченко зауважив, що все ж "масштабування виробництва залишається серйозною проблемою, яка потребує значних інвестицій, іноземних партнерств і безпечних виробничих місць". І навіть попри підтримку ракетної програми Києва деякими союзниками, прогрес навряд чи буде швидким, вважає експерт. 

Він назвав кілька стратегічних цілей, які мають українські бомбардування по об’єктвх ворога. По-перше, це, за його словами, "порушує логістику російського вторгнення та збільшує кумулятивне навантаження на ланцюги поставок, водночас зменшуючи обсяг виробництва путінської оборонної промисловості". 

По-друге, атаки на енергетичну інфраструктуру "покликані послабити центральну опору російської військової економіки, обмежуючи здатність Кремля отримувати життєво важливі доходи від експорту енергії".

По-третє, авіаудари всередині Росії впливають на "формування сприйняття війни". Для української громадськості та міжнародної аудиторії вони "є переконливим доказом зростаючої здатності України завдати удару у відповідь Росії, незважаючи на переважну перевагу Кремля як у живій силі, так і у вогневій силі". 

Також він пише і про те, як ці атаки впливають на росіян. На його думку, "збільшення ударів українських безпілотників і ракет викликає тривогу в Росії та безпосередньо підриває копіткі зусилля Кремля захистити звичайних росіян від наслідків вторгнення": 

"Подібно до вторгнення України в російську Курську область, яке триває, атаки підтверджують, що війну неможливо стримати в межах України і вона все більше поширюватиметься на саму Росію".

На його думку, "у довгостроковій перспективі офіційні особи в Києві сподіваються, що доведена здатність України завдавати ударів по цілях у глибині Росії може зміцнити позицію країни на можливих переговорах і послужити потужним стримуючим фактором проти майбутньої російської агресії".