Невдала спроба бунту Пригожина, як це було?
Дата: 2023-07-01 Автор: Евгений Облакевич Категорії: ВІЙНА
Як усе відбувалося, розповідає видання Репортер.
Ранок – 23 червня. Пригожин опублікує відео, в якому повідомляє, що 24 лютого минулого року Україна не збиралася нападати на територію Російської Федерації і на окуповані нею території Донбасу та Криму, а також вкотре звинуватило офіційне військове керівництво РФ у брехні та надмірно високі втрати у своїх лавах. Також Пригожин, досить давно відомий своїми провокативними заявами, заявив, що нинішня війна, за його словами, потрібна лише олігархам і відповідно працює виключно на їхні інтереси.
Після того, ввечері того ж дня, він же звинуватив керівництво міноборони РФ в обстрілі табору ЧВК на лінії фронту і пообіцяв дійти до Москви і особисто розібратися з наявними зрадниками у військових і силових структурах Російської Федерації. Того ж дня ближче до ночі колони Вагнера вирушають у бік Росії без жодного опору.
Наступного дня 24 червня стає відомо, що колони Пригожина беруть під контроль місто Ростов на дону. Є відомості про перехід на бік Вагнера частини військових, що дислокуються там і навіть про деяку підтримку з боку місцевого населення. Губернатор ростовської області тим часом запевняє, що продуктів харчування та життєдіяльності в місті достатньо, але, незважаючи на запевнення з боку губернатора, вокзали міста були переповненими бажаючими виїхати з міста.
Пропаганда тим часом реагувала на поточні події, швидше, стримано. Спочатку пропагандисти намагалися наскільки це можливо про них мовчати, потім коментуючи повідомлення Пригожина вони неодноразово звинувачували його у створенні поля для можливих провокацій. Сам Пригожин у цей момент на всю випускав безліч відео та аудіо повідомлень, які поширювали різні телеграм-канали, в яких він обґрунтовував свій крок, запевняв у своєму патріотизмі Росії, а також просив не називати його похід на Москву переворотом.
Того ж дня колони ПВК Вагнер розділилися: частина з них залишилася в Ростові, а частина рушила далі на Москву. влада тим часом намагається застосовувати дії спрямовані на затримання і по можливості на нейтралізацію загонів Вагнера, що рухаються на столицю. на швидку руку споруджуються імпровізовані барикади що складаються з фур, які повинні зупинити колони, що рухається - спроба закінчується невдало. У цей час повідомляється про напади з боку офіційної влади у бік загонів ПВК, авіація міноборони зазнає втрат. Пригожин тим часом звертається із заявою до російських військових із закликом не намагаються знищити вагнерівців, оскільки відповідь буде максимально жорсткою. стає відомо про втрати в авіації: у ході бунту було збито 7 повітряних суден, з яких 6 вертольотів та 1 літак, у яких, за подальшими даними Пригожина, було 13 льотчиків.
Тим часом проти Вагнеровців, які все ще знаходилися в Ростові, були спрямовані частини 141-го спеціального моторизованого полку імені Ахмата Кадирова, які більш відомі громадськості, як просто Кадировці або полк Ахмат, які в свою чергу, як буде відомо згодом, до пункту свого призначення до кінця бунту не доїдуть застрягши в пробці десь приблизно на 87-му кілометрі на трасі М4 "Дон". Це відразу стане однією з мемов в російському та в українському сегменті інтернету.
Тим часом колона Вагнера, що рухається, вже за 200 кілометрів від Москви. у Москві встановлюються блокпости з куліметами, а також під'їзди до столиці перекопуються. стає відомо про вильоти літаків багатьох олігархів, а також урядового борту президента РФ Путіна, незважаючи на заяви з боку пропаганди про те, що Володимир Путін все ще перебуває в Москві.
Тим часом Євген Пригожин опубліковує чергову заяву про те, що колони Вагнера припиняють свій марш на Москву та розвертаються у бік українського кордону. у своєму черговому зверненні він мотивує своє рішення небажанням проливати далі російську кров. потім з'являються перші відомості про переговори Пригожина з президентом Білорусі Олександром Лукашенком, які спочатку категорично відкидаються, а потім підтверджуються Пригожиним. Під час цих переговорів Лукашенко пообіцяв захист вагнерівців, а також пообіцяв надати їм притулок у Білорусі за згодою президента Путіна.
Останнім часом Пригожин дуже рідко з'являється у громадському просторі. одну з останніх заяв він зізнавався, що під час виступу на столицю він не мав мети повалення президента Росії Володимира Путіна. за останніми даними, голова ПВК Вагнер зараз перебуває в Білорусі під особистим патронатом її президента.
Ранок – 23 червня. Пригожин опублікує відео, в якому повідомляє, що 24 лютого минулого року Україна не збиралася нападати на територію Російської Федерації і на окуповані нею території Донбасу та Криму, а також вкотре звинуватило офіційне військове керівництво РФ у брехні та надмірно високі втрати у своїх лавах. Також Пригожин, досить давно відомий своїми провокативними заявами, заявив, що нинішня війна, за його словами, потрібна лише олігархам і відповідно працює виключно на їхні інтереси.
Після того, ввечері того ж дня, він же звинуватив керівництво міноборони РФ в обстрілі табору ЧВК на лінії фронту і пообіцяв дійти до Москви і особисто розібратися з наявними зрадниками у військових і силових структурах Російської Федерації. Того ж дня ближче до ночі колони Вагнера вирушають у бік Росії без жодного опору.
Наступного дня 24 червня стає відомо, що колони Пригожина беруть під контроль місто Ростов на дону. Є відомості про перехід на бік Вагнера частини військових, що дислокуються там і навіть про деяку підтримку з боку місцевого населення. Губернатор ростовської області тим часом запевняє, що продуктів харчування та життєдіяльності в місті достатньо, але, незважаючи на запевнення з боку губернатора, вокзали міста були переповненими бажаючими виїхати з міста.
Пропаганда тим часом реагувала на поточні події, швидше, стримано. Спочатку пропагандисти намагалися наскільки це можливо про них мовчати, потім коментуючи повідомлення Пригожина вони неодноразово звинувачували його у створенні поля для можливих провокацій. Сам Пригожин у цей момент на всю випускав безліч відео та аудіо повідомлень, які поширювали різні телеграм-канали, в яких він обґрунтовував свій крок, запевняв у своєму патріотизмі Росії, а також просив не називати його похід на Москву переворотом.
Того ж дня колони ПВК Вагнер розділилися: частина з них залишилася в Ростові, а частина рушила далі на Москву. влада тим часом намагається застосовувати дії спрямовані на затримання і по можливості на нейтралізацію загонів Вагнера, що рухаються на столицю. на швидку руку споруджуються імпровізовані барикади що складаються з фур, які повинні зупинити колони, що рухається - спроба закінчується невдало. У цей час повідомляється про напади з боку офіційної влади у бік загонів ПВК, авіація міноборони зазнає втрат. Пригожин тим часом звертається із заявою до російських військових із закликом не намагаються знищити вагнерівців, оскільки відповідь буде максимально жорсткою. стає відомо про втрати в авіації: у ході бунту було збито 7 повітряних суден, з яких 6 вертольотів та 1 літак, у яких, за подальшими даними Пригожина, було 13 льотчиків.
Тим часом проти Вагнеровців, які все ще знаходилися в Ростові, були спрямовані частини 141-го спеціального моторизованого полку імені Ахмата Кадирова, які більш відомі громадськості, як просто Кадировці або полк Ахмат, які в свою чергу, як буде відомо згодом, до пункту свого призначення до кінця бунту не доїдуть застрягши в пробці десь приблизно на 87-му кілометрі на трасі М4 "Дон". Це відразу стане однією з мемов в російському та в українському сегменті інтернету.
Тим часом колона Вагнера, що рухається, вже за 200 кілометрів від Москви. у Москві встановлюються блокпости з куліметами, а також під'їзди до столиці перекопуються. стає відомо про вильоти літаків багатьох олігархів, а також урядового борту президента РФ Путіна, незважаючи на заяви з боку пропаганди про те, що Володимир Путін все ще перебуває в Москві.
Тим часом Євген Пригожин опубліковує чергову заяву про те, що колони Вагнера припиняють свій марш на Москву та розвертаються у бік українського кордону. у своєму черговому зверненні він мотивує своє рішення небажанням проливати далі російську кров. потім з'являються перші відомості про переговори Пригожина з президентом Білорусі Олександром Лукашенком, які спочатку категорично відкидаються, а потім підтверджуються Пригожиним. Під час цих переговорів Лукашенко пообіцяв захист вагнерівців, а також пообіцяв надати їм притулок у Білорусі за згодою президента Путіна.
Останнім часом Пригожин дуже рідко з'являється у громадському просторі. одну з останніх заяв він зізнавався, що під час виступу на столицю він не мав мети повалення президента Росії Володимира Путіна. за останніми даними, голова ПВК Вагнер зараз перебуває в Білорусі під особистим патронатом її президента.
