Хронологія війни в Україні

Довоєнна фотографія. Київ, Києво-Печерська лавра, 27 липня 2013 року. Московський патріарх Кирило (ліворуч), президент Росії Володимир Путін (другий зліва), а навпаки учасники синоду УПЦ (Московського патріархату), серед яких митрополит Онуфрій (другий праворуч)

Росіяни вичекали вигідного моменту і ввели в Україну свої війська в Крим, коли президент Янукович втік з України після заворушень в Києві і низці міст України та розстрілу «небесної сотні» - мітингувальників за Євросоюз. Війська РФ були без розпізнавальних знаків. Війну ніхто Україні офіційно не оголошував. Тим не менше Росія ввела в Крим війська і після цього провела під дулами автоматів незаконний референдум про «приєднання Криму до Росії». Все почалось із 20 лютого 2014 року. Тоді росіяни вбили кількох військових Збройних Сил України, але найгірше було попереду.

 Російські військові без розпізнавальних знаків (так звані «зелені чоловічки») у селі Перевальне, 5 березня 2014 року

Захоплення Штабу військово-морських сил України в Севастополі, 19 березня 2014 року

Російські вертольоти над Кримом, 2014 рік

Після окупації Криму у 2014 році РФ спробувала утворити псевдо республіки в обласних центрах України. В Одесі, Харкові, Дніпрі, Херсоні, Донецьку, Луганську.  Майже всі вони провалились, окрім як Донецьку і Луганську. Туди РФ направила свої війська ФСБ на чолі із офіцером ЗС РФ Ігорем Гіркіним. Терористи змогли захопити адміністративні будівлі українського уряду і встановити там свої терористичні псевдореспубліки під назвою  «Луганська народна Республіка» (скорочено «ЛНР») і «Донецька Народна Республіка» (скорочено «ДНР»).

За роки існування терористичних республік їх ватажків неодноразово ліквідовували українські спецслужби.

Ватажки терористичних республік і причини смерті.

(На фото терорист РФ, офіцер ЗС РФ Ігор Гіркін «Стрелков». Станом на сьогодні - живий)

Українські захисники теж зазнавали втрат. Загалом із 2014 до 2022 рік  (з 14 квітня 2014 року по 31 січня 2021 року) загинуло щонайменше — 3375 цивільних осіб і приблизно — 4150 українських військових. Станом на 1 грудня 2021 р. в книгу Пам’яті полеглих за Україну внесено 4490 загиблих.

Стіна пам’яті полеглих за Україну біля Михайлівського монастиря

Варто зазначити, різного роду проросійські прояви всіляко підтримували священники так званої «Української Православної Церкви» Московського Патріархату (філії Російської Православної Церкви в Україні).  Ця релігійна організація лише носить назву «Українська», але по суті слугує 5-ю колоною Кремля і розплідником проросійських настроїв в Україні. Сам вищезгаданий терорист Гіркін підтверджував, що його вся охорона складалась із послушників Святогірської лаври (монастиря УПЦ МП на Луганщині ).

Це не поодинокий випадок. Під час початку війни РФ проти України у 2014 році саме віряни УПЦ МП перешкоджали Збройним силам України і перекривали їм дорогу. Натомість терористам УПЦ МП допомагали.  Єпископи УПЦ МП освячували прапори на військові кораблі, а також освячували пам’ятники «ополченцам». Священники «УПЦ МП» в Криму навіть благословляли на бойові завдання російських моряків. 

Верхівка УПЦ МП ніяк не засудила напад РФ на Україну а прикривались весь цей час за загальними фразами миру між людьми. Навпаки, предстоятель УПЦ МП митрополит Онуфрій (Березовський) просив не вважати за ворогів терористів із псевдо республік створених ФСБшниками: «ЛНР» і «ДНР». Онуфрій також ніяким чином не осуджував єпископів чи священників, які співпрацювали із терористичною (на Донбасі) чи окупаційною (російською) владою в Криму.

По суті релігія, зокрема православ’я для РФ  стала інструментом війни проти України. Глава РПЦ Московський патріарх Кіріл (Гундяєв) постійно заперечував агресію РФ проти України. Попри таку антиукраїнську позицію патріарха РПЦ Кіріла, очільник УПЦ МП митрополит Онуфрій (Березовський) продовжує його згадувати як «Господина нашего святейшего патріарха Московськаго Кирила».  

На фото терорист Ігор Гіркін в храмі УПЦ МП. Терористи в храмі УПЦ МП «присягають на вірність».

Священик Московського патріархату благословляє російського полковника Ігоря Гиркина (Стрелкова), який в той час був одним з ватажків угруповання «ДНР», яка в Україні визнана терористичною. Захоплений Донецьк, 10 липня 2014 року

Примітно що, Онуфрій ні разу не згадував про те, як святі отці вчать робити з окупантами, що прийшли грабувати і вбивати на чужі землі. Ніде Онуфрій не розповідає про подвиги святих воїнів, які захищаючи свою Батьківщину вибороли вічне життя на небесах. Онуфрій із кількома єпископами УПЦ МП також демонстративно не встав у Верховній Раді України під час вшанування загиблих українських захисників, які поклали своє життя у битві із російськими окупантами.

УПЦ МП провела так званий «Форум миру» на якому запросила проросійських рупорів і пропагандистів Кремля. Це відбулось у той час коли вже кілька років відбувалась війна з Росією. УПЦ МП залучила до цього форуму «Люди миру» журналіста, який вважає, що «мутований націоналізм» призвів до розколу суспільства.  До оргкомітету форуму УПЦ МП «Люди миру» увійшов співак, нагороджений Путіним. Також на цім форумі виступала вірянка УПЦ МП, яка в негативному світлі говорила про захисників-військовослужбовців України. Зокрема вона сказала, «Нехай би вони (військові ЗСУ) в себе вдома окопи викопали» а не в її населеному пункті. Водночас проти окупантів і терористів, через яких і розпочались військові дії на Донбасі, на форумі нічого поганого сказано не було.

В той час як в УПЦ МП ігнорують такі важливі теми як захист батьківщини від окупантів у Росії навпаки «сакралізують» війну. Зокрема у РФ побудували і «освятили» цілий храм кольору хакі (армійського кольору). Храм фактично побудували на честь війни і назвали «Головним храмом Збройних Сил Росії».  В середині цього храму є фрески із ПВК «Вагнера» і планували ще фреску із «приєднанням» (окупацією) Криму до Росії і Путіним. В храмі також присутня комуністична символіка, а православні ікони в прямому сенсі слова прикрашають гільзи від патронів.

На фото «головний храм Збройних Сил Росії»

Комуністична символіка в «храмі ЗС РФ»

ПВК Вагнера і різного роду бойовики РФ в храмі ЗС РФ.

«Прикраса ікон» у Головному храмі ЗС РФ.

Варто зазначити, що 2015 року Онуфрій нагородив митрополичим саном ієрарха із своєї Церкви - Арсенія – намісника Святогірської лави, яка допомагала російському терористу Гіркіну. Сам митрополит УПЦ МП Арсеній вважає що не Росія почала війну проти України, а Україна почала війну за наказом депутата Верховної Ради України Олександра Турчинова. Турчинов, до слова, є протестантським пастором.

Зліва направо: Іоанникій (Кобзєв), митрополит Луганський і Алчевський Української православної церкви (Московського патріархату), і Ігор Плотницкий, ватажок угруповання «ЛНР», яка в Україні визнана терористичною. Захоплений Луганськ, 4 листопада 2014 року

У УПЦ МП також виступали проти закону, який припинятиме діяльність церков, що загрожують суверенітету України, розуміючи, що йдеться про їхню організацію.

Згідно з низкою резолюцій та інших офіційних документів ООН, ОБСЄ, Ради Європи, Євросоюзу, інших міжнародних та українських інституцій, Російська Федерація продовжує залишатися державою-окупантом щодо України. Попри це священники УПЦ МП продовжують надавати всебічну підтримку російським окупаційним силам в Криму і ОРДЛО, освячуючи бойову техніку і відпрацьовуючи оптимальну схему служіння священників на бойових позиціях росіян, а також на військових навчаннях "Кавказ 2020". Тим часом в Україні УПЦ МП розповідала про миротворчість й прощення окупантів.

У 2019 році в Україні постала незалежна від УПЦ МП і РПЦ православна церква – Православна Церква України (скорочено ПЦУ) на чолі із митрополитом Епіфанієм. Вона нараховує близько 7000 парафій в той час як УПЦ МП приблизно 11 тисяч. До ПЦУ перейшло понад 600 парафій УПЦ МП, але після початку коронавірусу і зміни влади в Україні цей процес уповільнився. Всі переходи УПЦ МП до ПЦУ в Московському патріархаті називали «гоніннями». Вони навіть  проводили форуми для "постраждалих від гонінь".

Епіфаній – глава ПЦУ.

Приблизно така ситуація була до 24 лютого 2022 року.

24 лютого в 4 ранку РФ запустила ряд крилатих ракет по аеродромах і військових базах. Пізніше окупанти перетнули кордон України з півночі, сходу і окупованому Криму і намагались захопити великі міста.

Але героїчна мужність і професійність ЗСУ не залишили армії окупанта жодного шансу. Станом на 8 березня 2022 року ЗСУ вбила понад 12 тисяч військовослужбовців РФ, ще кілька десятків тисяч є пораненими. Лікарні в окупованому Криму переповнені військовими РФ. 200 військових ЗС РФ потрапили в полон. Відеозаписів із полоненими окупантами в українському просторі інтернет є предостатньо і щодня з’являються все нові і нові. Крім цього знищено 48 літаків, 80 гелікоптерів, 303 танки, 1036 Бойових броньованих машин, 120 артилерійських систем, 27 засобів Протиповітряної оборони ворога і 56 реактивних систем залпового вогню. Крім цього 60 цистерн з паливом, 7 безпілотників та 3 кораблі/катери, а також 474 автомобіля ворога – РФ.

Таким чином росіяни не змогли захопити Київ і Харків і великі міста, окрім Херсону і тому вони  гатити по лікарням, дитсадкам і навіть пекарням. Станом на вечір 8 вересня від російських окупантів загинуло 52 українські дитини.

Водночас у РФ брехливо заявляють, що атаки здійснюють лише на об’єкти військової інфраструктури і оборонної промисловості.

Через безперервні обстріли міст України деякі з них на межі гуманітарної катастрофи. Так в Маріуполі дитина померла від зневоднення, про що зауважив президент України. Про ситуацію в Маріуполі можна судити із повідомлень єпископів ПЦУ.

Хоча Україна і РФ домовились про «зелені коридори» через які можна буде вивести цивільне населення, але РФ постійно недотримується режиму тиші і навмисне стріляє прямісінько в місця де мають евакуйовувати мирне населення.

Під обстріли попали не тільки школи і лікарні чи житлові квартали, але і церкви того самого Московського патріархату.

У перший день Великого посту рашисти знищили Свято-Георгіївську церкву (1873 р.) у с.Заворичі Броварського району. (на фото знизу)

У Гуляйполі на Запоріжжі російські військові зруйнували храм.  Відео https://youtu.be/2fQJ-fFrIvU

Вналідок обстрілу постраждав також храм св. Миколая в м. Малині на Житомирщині.

Також постраждала ще одна Церква на Житомирщині збудована у 1862 році. Вона знищена окупантами

<